Польська граматика українською
128 правил простими словами — з прикладами й типовими помилками українців. Кожне правило — частина уроку зі словами, діалогом і вправами.
Рівень A1
«Cześć» — неформально (друзям). «Dzień dobry» — формально. «Do widzenia» — до побачення.
У польській є особливі літери: ą, ę, ó, ż, ź, ć, ś, ń, ł. «ó» читається як «у», «ł» — як англ. «w».
Іменники мають рід: jabłko (середн.), banan (чол.), marchewka (жін.). Рід видно по закінченню.
«Mieć» (мати): ja mam, ty masz. «Nazywać się» (зватися): nazywam się, nazywasz się.
«Być»: jestem, jesteś, jest. Питання про якість: jaki (чол.), jaka (жін.), jakie (середн.).
«Czy» ставить питання так/ні: Czy to jest owoc? «Jest» = є, «nie ma» = немає (+ родовий).
Чол. рід часто закінчується на приголосний (kraj), жін. — на -a (rzeka), середн. — на -o/-e (miasto).
Після «jestem» професія стоїть в орудному відмінку: lekarz → jestem lekarzem, nauczycielka → jestem nauczycielką.
«Мій» залежить від роду: mój brat, moja siostra, moje imię. «twój/twoja/twoje» — твій.
Числа: jeden, dwa, trzy, cztery, pięć… dziesięć. Вік: «Ile masz lat?» — «Mam 8 lat.»
Багато дієслів: ja robię → robisz; mam → masz; czytam → czytasz. Закінчення показує особу.
Множина часто на -y/-i: pokój → pokoje, okno → okna. Деякі слова лише в множині: drzwi (двері).
«Poproszę + biernik»: chleb → poproszę chleb, woda → poproszę wodę. Гроші: 1 złoty, 2–4 złote, 5+ złotych.
Ввічливе замовлення: «Poproszę + biernik». Жін. на -a → -ę: kawa → kawę, woda → wodę, zupa → zupę.
11–19 закінчуються на -naście: jedenaście, dwanaście, trzynaście. Десятки: dwadzieścia (20), trzydzieści (30), czterdzieści (40), pięćdziesiąt (50). Складені: dwadzieścia jeden (21).
«Która godzina?» — котра година. Відповідь порядковим числівником: Jest pierwsza, druga, trzecia… (рід жіночий, бо godzina).
Назви місяців пишемо з малої літери: styczeń, luty, marzec… «Kiedy masz urodziny?» — Коли в тебе день народження?
Про погоду: «Jest ciepło / zimno / słońce / deszcz». Пори року: wiosna, lato, jesień, zima.
«nosić + biernik»: Noszę kurtkę (kurtka → kurtkę). Слова spodnie і buty вживаються лише в множині.
Дієслова lubić / kochać / mieć вимагають biernik: mama → mamę (Kocham mamę), brat → brata (Mam brata).
«iść» — рухатися пішки (Idę do szkoły). «jechać» — транспортом (Jadę autobusem). Транспорт у narzędniku: autobus → autobusem.
Після «lubię» вживаємо інфінітив (bezokolicznik): Lubię czytać, Lubię grać, Lubię pływać.
Одна частина тіла — «boli mnie» (boli mnie głowa). Кілька — «bolą mnie» (bolą mnie zęby). «Jest mi niedobrze» = мені погано/нудить.
«Ile kosztuje?» — скільки коштує. Спосіб оплати в narzędniku: karta → kartą, gotówka → gotówką. Кількість: kilogram jabłek, pół kilo mięsa.
Дієслова змінюються за особами: pracować → pracuję/pracujesz; mieszkać → mieszkam/mieszkasz; jeść → jem/jesz. «Ja» + закінчення -ę/-m, «ty» + -sz.
Прислівник відповідає на «як?». Часто утворюється від прикметника: dobry → dobrze, szybki → szybko, ładny → ładnie, cichy → cicho.
«Umieć» (вміти) + інфінітив: Umiem gotować, Umiesz zrobić omlet? Посуд і прибори — talerz, widelec, nóż, łyżka.
Побажання ставлять у dopełniaczu (родовий): «Wesołych Świąt!», «Szczęśliwego Nowego Roku!», «Wszystkiego najlepszego!». «Życzę ci...» = бажаю тобі.
Про ігри й спорт кажуть «grać w + biernik»: gram w piłkę nożną, gram w koszykówkę, gram w szachy. Результат: wygrać (виграти) / przegrać (програти).
Після «poproszę» (прошу) іменник стає у знахідному відмінку (biernik). Жіночі слова на -a змінюють закінчення на -ę: kawa → kawę, woda → wodę, herbata → herbatę.
У польській три роди. Чоловічий — «ten» (ten sok), жіночий — «ta» (ta zupa), середній — «to» (to ciasto). Закінчення підкаже рід: -a зазвичай жіночий, -o/-e — середній.
«Dla» + родовий відмінок означає «для кого»: dla mnie (для мене), dla ciebie (для тебе), dla pana / dla pani (для вас), dla niej (для неї). У ресторані: «Dla mnie zupa, a dla niej sałatka».
Коли кажемо, ЧИМ платимо, іменник стає в орудному відмінку (narzędnik): karta → kartą, gotówka → gotówką.
Після 2, 3, 4 іменник стоїть у множині: dwie bułki, trzy kawy, cztery kanapki. Число «2» має дві форми: «dwie» — для жіночого роду (bułka, kawa), «dwa» — для чоловічого й середнього (chleb, ciastko).
Прикметник узгоджується з родом іменника: чоловічий рід — -y/-i (zimny makaron), жіночий — -a (zimna zupa), середній — -e (zimne mięso).
Напрямок «до міста» виражаємо прийменником «do» + родовий відмінок (dopełniacz): Warszawa → do Warszawy, Kraków → do Krakowa.
Щоб дати вказівку, вживаємо наказовий спосіб: «idź» (іди), «skręć» (поверни). Часто з прислівниками напрямку.
«Wsiąść do» + родовий — сісти в транспорт: wsiąść do autobusu, do tramwaju. «Wysiąść z» + родовий — вийти з транспорту: wysiąść z pociągu. Де саме — «na przystanku» (на зупинці).
Базові питання в дорозі: «Gdzie jest...?» (Де є...?), «Ile kosztuje?» (Скільки коштує?), «O której?» (О котрій?).
З деякими місцями кажемо «na», а не «do»: na lotnisko, na dworzec, na pocztę, na uniwersytet, na basen. На питання «dokąd?» (куди?) після «na» — знахідний відмінок.
Про себе в минулому часі чоловік каже з закінченням -łem, жінка — -łam: zatankowałem / zatankowałam, zapłaciłem / zapłaciłam, jechałem / jechałam.
pracować — pracuję (я), pracujesz (ти), pracuje (він/вона). Місце роботи — «w» + miejscownik: w biurze, w firmie.
Щоб сказати, ким ти працюєш чи працював(ла), вживаємо «pracować jako» + називний відмінок: pracuję jako kelner, pracowałam jako nauczycielka. Порівняй: «Jestem kierowcą» (орудний), але «pracuję jako kierowca» (називний).
Звертаючись до людини, польська, як і українська, вживає кличний відмінок: pani Anno, pani Oksano, panie Marku, panie dyrektorze. В офісі кажуть «pan / pani» + ім'я в кличному відмінку.
Професію називаємо в орудному відмінку: lekarz → Jestem lekarzem; nauczyciel → Jestem nauczycielem.
«Trzeba» + інфінітив означає «треба, потрібно»: Trzeba podpisać umowę. Заперечення — «nie trzeba» (не потрібно): Nie trzeba nic płacić.
На роботі й до незнайомих звертаються через «pan» (до чоловіка) або «pani» (до жінки), а дієслово ставлять у 3-й особі: Czy pan ma chwilę? Czy pani może oddzwonić?
Місце розташування — «w» + місцевий відмінок: pokój → w pokoju, kuchnia → w kuchni, łazienka → w łazience.
Іменники чоловічого й жіночого роду в множині зазвичай мають закінчення -y або -i: stół → stoły, lampa → lampy, szafa → szafy. Середній рід на -o має закінчення -a: krzesło → krzesła, łóżko → łóżka.
Форма слова «złoty» залежить від числа: 1 — złoty; 2, 3, 4 (а також 22–24, 32–34…) — złote; 5 і більше, а також 12–14 — złotych.
Оплату за послугу виражаємо «za» + знахідний відмінок: rachunek za prąd, za wodę, za ogrzewanie.
Щоб сказати, що щось зламалося, кажемо «… nie działa» (одна річ) або «… nie działają» (кілька речей): Nie działa pralka. Nie działają światła.
Багато польських дієслів мають «się» (як українське «-ся»): zameldować się, wprowadzić się, uczyć się. «Się» — окреме слово; воно стоїть після дієслова або перед ним: Muszę się zameldować.
Щоб сказати, що болить: «Boli mnie...» + називний відмінок: Boli mnie gardło / głowa / ząb. Для множини — «Bolą mnie...».
Прикметник узгоджується з родом іменника: lewy / prawy — чоловічий рід (ząb), lewa / prawa — жіночий (ręka, noga), lewe / prawe — середній (oko, ucho).
Щоб сказати, від чого ліки, польська вживає «na» + знахідний відмінок: lek na ból głowy, syrop na kaszel, tabletki na alergię. Українською в таких випадках кажемо «від».
Симптом називаємо через «Mam...» у знахідному відмінку: Mam katar / kaszel / gorączkę.
«Chciałbym» (каже чоловік) / «chciałabym» (каже жінка) + інфінітив = «я хотів(ла) б…». Це ввічливіше, ніж «chcę» (я хочу), і саме так говорять у реєстратурі, банку, установах.
Відповідаючи на питання «Gdzie?» (де?), після «w» або «na» іменник стоїть у місцевому відмінку: w szpitalu, w domu, w pracy, na ulicy, na dworcu.
«Proszę» означає і «прошу», і «будь ласка», і «прошу вас» (коли щось подаєш). «Proszę bardzo» — «будь ласка / прошу» у відповідь на подяку.
На «Jak się masz?» чи «Co słychać?» відповідають: świetnie (чудово), dobrze (добре), w porządku (нормально), tak sobie (так собі), kiepsko (погано). Питання ввічливо повертають: «A u ciebie?» (неформально) або «A u pana / pani?» (ввічливо).
Ввічливе прохання: «Czy możesz» (до друга) або «Czy może pan / pani» (ввічливо) + інфінітив: Czy możesz powtórzyć? Czy może pani mówić wolniej? Ще м'якше — «Czy mógłbyś / mogłabyś…?» (чи не міг би ти…).
Неформально: «na razie», «trzymaj się», «cześć». Нейтрально: «do zobaczenia», «do jutra». З друзями домовляєшся: «zadzwonię», «spotkajmy się».
Після заперечення знахідний відмінок змінюється на родовий: Mam kartę → Nie mam karty. Mam czas → Nie mam czasu. Mam reklamówkę → Nie mam reklamówki.
Щоб сказати «коли?», перед днем тижня ставимо «w» + знахідний відмінок: w poniedziałek, w środę, w sobotę, w niedzielę. Перед «wtorek» кажемо «we»: we wtorek.
Рівень A2
Чоловічий рід: -łem / -łeś / -ł (byłem, robiłem, oglądał). Жіночий: -łam / -łaś / -ła (byłam, robiłam, oglądała).
Від інфінітива: robić → robiłem / robiłam, gotować → gotowałem / gotowałam. Закінчення залежить від роду й особи.
«nad morzem» — біля моря, «w górach» — у горах. Напрямок: «w góry» (куди), місце: «w górach» (де).
«obok» і «naprzeciwko» вимагають родового відмінка: obok sklepu, naprzeciwko poczty.
«prosto» — прямо, «w prawo» — праворуч, «w lewo» — ліворуч. «Skręć» — поверни (наказ).
«Ile kosztuje...?» — скільки коштує. «kupić» — купити, «płacić» — платити (kartą / gotówką).
Майбутнє недоконане: będę / będziesz / będzie + інфінітив. Напр.: będę czytać, będziesz pracować.
«Pada deszcz / śnieg» — іде дощ / сніг. «Jest zimno / ciepło» — холодно / тепло.
«O której godzinie?» — о котрій годині? Відповідь: «o piątej», «o trzeciej». «Pasuje ci?» — тобі підходить?
Зворотні дієслова з «się»: budzę się, myję się, ubieram się. «się» завжди поряд.
«mieć zebranie» — мати нараду. «być zajętym» — бути зайнятим. «po przerwie» — після перерви.
«sprzątać» — прибирати, «zmywać» — мити посуд, «prać» — прати. «pomóc komu?» — допомогти комусь (давальний).
«Boli mnie głowa» — у мене болить голова. Множина: «Bolą mnie zęby» — болять зуби.
«Co panu/pani dolega?» — що вас турбує? «Wypisać receptę» — виписати рецепт.
«Coś na ból gardła» — щось від болю горла. «bez recepty» — без рецепта.
«odjeżdżać» — відправлятися. «z peronu drugiego» — з другого перону. «do Krakowa» — до Кракова.
«mieć rezerwację» — мати бронювання. «na nazwisko...» — на прізвище... «pokój» — і кімната, і номер.
«Co warto zobaczyć?» — що варто побачити? «warto» + інфінітив. «zabytek» — памʼятка архітектури.
«mieć włosy / oczy» + прикметник: ma ciemne włosy, niebieskie oczy. «być wysokim / niskim».
Прикметники характеру: miły, wesoły, spokojny, pracowity. «Jaki jest...?» — який він?
«Zapraszam cię na...» — запрошую тебе на... «przyjść» — прийти. «Wszystkiego najlepszego!» — усього найкращого!
Рівень B1
Вищий ступінь: dobry → lepszy, dużo → więcej. «lepsza pensja», «więcej doświadczenia».
«Potrafię...» — я вмію... «Mam doświadczenie w...» — маю досвід у... «spełniać wymagania» — відповідати вимогам.
Недоконаний (процес): wysyłać. Доконаний (результат): wysłać. «Wyślę projekt» — надішлю один раз.
«Moim zdaniem...» — на мою думку. «Uważam, że...» — я вважаю, що... «Zgadzam się / Nie zgadzam się».
«zaleta» — перевага, «wada» — недолік. «Z jednej strony... z drugiej strony...» — з одного боку... з іншого...
«To zależy od...» + родовий: zależy od sytuacji. «Muszę przyznać, że...» — мушу визнати, що...
«strona internetowa» — сайт, «hasło» — пароль, «pobierać» — завантажувати, «kliknąć w link» — натиснути посилання.
«udostępnić» — поділитися, «obserwować» — стежити (підписатися), «komentarz» — коментар.
«wiadomości» — новини (множина). «sprawdzać informacje» — перевіряти інформацію. «wierzyć komu/czemu» + давальний.
«chronić środowisko» — захищати довкілля, «segregować odpady» — сортувати відходи, «dbać o» + знахідний.
«coraz cieplej / coraz częściej» — все тепліше / все частіше. «coraz» + вищий ступінь.
«oszczędzać energię / wodę» — заощаджувати. «marnować» — марнувати. «gasić światło» — гасити світло.
«Wolę... niż...» — я волію... ніж... «iść do kina / do teatru» + родовий.
«ulubiony / ulubiona / ulubione» — улюблений. «Mój ulubiony zespół», «moja ulubiona książka».
«Moją pasją jest...» — моє захоплення — це... «interesować się» + орудний: interesuję się sportem.
«Jestem szczęśliwy / smutny / zły». «Boję się...» + родовий. Узгоджуй рід прикметника.
«pokłócić się» — посваритися, «przeprosić» — вибачитися, «wybaczyć komu» + давальний.
«Pomogę ci» — допоможу тобі (давальний). «Nie martw się» — не хвилюйся. «poradzić komu».
«Marzę o...» + місцевий: marzę o firmie. «osiągnąć cel» — досягти мети. «uda się» — вдасться.
Умовний спосіб: «gdybym wygrał, podróżowałbym». Дієслово (минулий) + -bym / -byś / -by.
«Chcę zacząć / zmienić / rzucić» + інфінітив/іменник. «postanowienie» — рішення, намір.
Рівень B2
Пасив: «egzamin został zdany» — іспит складено. «zostać» + дієприкметник (-ny / -ty).
Прислівники способу: dobrze, płynnie, szybko. «mówić płynnie» — говорити вільно.
«zapisać się na kurs» — записатися на курс (знахідний). «ukończyć kurs» — закінчити курс.
«regularnie, często, rzadko, zawsze, nigdy» — частотність. «Ćwiczę regularnie».
«radzić sobie z czymś» — давати раду з чимось (орудний): radzę sobie ze stresem.
«unikać czegoś» — уникати чогось (родовий): unikać cukru, unikać stresu.
«dochód» — дохід, «wydatki» — витрати (множина), «oszczędności» — заощадження (множина).
Ввічливо: «Chciałbym...» — я хотів би... «Chciałabym» (жінка). М'якший за «chcę».
«zwrócić» — повернути (доконаний, один раз). «Muszę zwrócić zamówienie».
«wolność, równość, sprawiedliwość» — абстрактні поняття, жіночий рід (закінчення -ość).
«brać udział w czymś» — брати участь у чомусь (місцевий): w wolontariacie.
Найвищий ступінь: największy, najlepszy, najważniejszy. «największe problemy».
«rozwijać się» — розвиватися (зворотний). «Firma się rozwija». «coraz więcej» — все більше.
Наказ для «ми»: дієслово + -my. «Podpiszmy!» — підпишімо! «Zróbmy to!»
«dzięki czemuś» — завдяки чомусь (давальний): dzięki reklamie, dzięki marce.
«dojść do nieporozumienia» — дійти до непорозуміння (родовий).
«więcej niż» — більше ніж. «Gesty mówią więcej niż słowa».
«przygotować się do czegoś» — підготуватися до чогось (родовий): do wystąpienia.
«ułatwiać coś» — полегшувати щось (знахідний): ułatwia pracę. «rozwijać się szybko».
«To byłoby...» — це було б... безособова умовна форма.
«mieć nadzieję na coś» — мати надію на щось (знахідний): nadzieję na lepsze.